18–19 лютого 2026 року ми провели телефонний претест на випадковій вибірці зі 101 респондента. Учасників поділили на дві групи. Перша оцінювала довіру до інституцій і ймовірність подій за шкалою від 1 до 7, друга — за шкалою від −3 до +3. Обидві шкали мають сім позицій і однакові крайні підписи (у блоці довіри — від «зовсім не довіряю» до «повністю довіряю»).
Формально це та сама шкала. Але для людини, яка слухає запитання по телефону, ці два варіанти звучать по-різному: у біполярному форматі нуль чітко позначає нейтральну позицію, а знаки «мінус» і «плюс» — напрям оцінки.
Частка нейтральних і крайніх відповідей у блоці довіри
Претест, 18–19 лютого 2026, 101 респондент
- Шкала 1…7
- Шкала −3…+3
Дані у вигляді таблиці
| Шкала 1…7 | Шкала −3…+3 | |
|---|---|---|
| Нейтральні відповіді (0) | 30,2% | 24,7% |
| Крайні оцінки (±3) | 32,7% | 43,5% |
Що показав експеримент
- Шкала від −3 до +3 зменшила частку нейтральних відповідей у блоці довіри з 30% до 25% і збільшила частку крайніх оцінок з 33% до 44%. Респонденти чіткіше розрізняли інституції між собою.
- Блок запитань про довіру до інституцій виявився внутрішньо узгодженішим: коефіцієнт альфа Кронбаха зріс із 0,73 до 0,81.
- У блоці очікувань біполярна шкала, навпаки, послабила узгодженість (з 0,53 до 0,40). Ми розцінюємо це як перевагу: оцінки окремих подій менше зводяться до загального оптимізму чи песимізму.
- Порядок популярності варіантів відповіді в обох форматах здебільшого зберігається (коефіцієнт рангової кореляції — 0,70 для довіри і 0,56 для очікувань), а тривалість інтерв'ю відрізняється приблизно на 16 секунд, що статистично незначуще. Отже, формат здебільшого змінює інтенсивність відповідей, а не їхню структуру.
За результатами претесту ми обрали шкалу від −3 до +3 для всіх блоків довіри та очікувань. Висновки ґрунтуються на невеликій вибірці й мають попередній характер; ми продовжуємо перевіряти їх на даних моніторингу.